Рецензія на книжку Насті Байдаченко “Данс макабр. Танок смерті”

  Цікавість - це було найперше, що я відчув, коли взяв до рук цю книжку. Й справа зовсім не в екзотичній обкладинці зі середньовічним малюнком, й навіть не в не менш екзотичному фото авторки на зворотній стороні обкладинки зовсім не середньовічного стилю (хлопці, обережніше, це книжка все ж таки для читання; дівчата, не вмріть зі заздрощів). Й хоча обидві картинки безсумнівно заслуговують на щонайпильнішу увагу, не кажучи вже про сам текст, моє зацікавлення спричинив суто професійний азарт, цю книжку вже брали на рецензування але закінчити цю справу не змогли, "не витримала ніжна душа поета" бачте. Чому, мені й самому не зрозуміло, адже роман легкий та цнотливий (в кращому значенні цього слова).